Великий тлумачний словник сучасної мови

ячник

я́чник

-а, ч.

Хліб, корж або млинець, спечений з ячмінного борошна.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. ячник — Я́ЧНИК, а, ч. Хліб, корж або млинець, спечений з ячмінного борошна. Данько бачив уже свою Каховку містом щастя, де всі люди ходять у нових чоботях, де, замість ячників, їдять калачі та паски (О. Гончар); – А мені оце вчора принесла моя Федора ячників, – похвалився Молибога (Ю. Збанацький).  Словник української мови у 20 томах
  2. ячник — я́чник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  3. ячник — Я́ЧНИК, а, ч. Хліб, корж або млинець, спечений з ячмінного борошна. Данько бачив уже свою Каховку містом щастя, де всі люди ходять у нових чоботях, де, замість ячників, їдять калачі та паски (Гончар, Таврія, 1952, 9)...  Словник української мови в 11 томах