єдиноспадкування

єдиноспадкува́ння

-я, с.

1》 В монархічних державах – принцип успадкування царської влади, за яким престол передається старшому синові.

2》 юр. Принцип успадкування, згідно з яким уся нерухомість після смерті батька або матері переходить до старшого сина.

Значення в інших словниках

1. єдиноспадкування — єдиноспадкува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови