єдиноспадкування
єдиноспадкува́ння
-я, с.
1》 В монархічних державах – принцип успадкування царської влади, за яким престол передається старшому синові.
2》 юр. Принцип успадкування, згідно з яким уся нерухомість після смерті батька або матері переходить до старшого сина.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- єдиноспадкування — єдиноспадкува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови