єдиноріг

єдинорі́г

ога, ч.

1》 Рідкісна морська тварина з родини дельфінових із довгим бивнем у верхній щелепі; нарвал.

2》 Фантастична тварина у вигляді коня з одним рогом.

3》 Старовинна артилерійська гармата, вид гаубиці, ствол якої був прикрашений вилитою фігурою міфічного звіра з рогом.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. єдиноріг — [йеидBноур’іг] -рога, м. (на) -роз'і/-рогов'і, мн. рогие, -рог'іy Орфоепічний словник української мови
  2. єдиноріг — єдинорі́г іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. єдиноріг — ЄДИНОРІ́Г (ссавець родини дельфінових), НАРВА́Л. Словник синонімів української мови
  4. єдиноріг — ЄДИНОРІ́Г, ро́га, ч. 1. Рідкісна морська тварина з родини дельфінових з довгим бивнем у верхній щелепі; нарвал. 2. Фантастична тварина у вигляді коня з одним рогом. Словник української мови в 11 томах