єдиноріг

єдинорі́г

[йеидBноур’іг]

ога, м. (на) -роз'і/-рогов'і, мн. рогие, -рог'іy

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. єдиноріг — єдинорі́г іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. єдиноріг — -рога, ч. 1》 Рідкісна морська тварина з родини дельфінових із довгим бивнем у верхній щелепі; нарвал. 2》 Фантастична тварина у вигляді коня з одним рогом. 3》 Старовинна артилерійська гармата, вид гаубиці, ствол якої був прикрашений вилитою фігурою міфічного звіра з рогом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. єдиноріг — ЄДИНОРІ́Г (ссавець родини дельфінових), НАРВА́Л. Словник синонімів української мови
  4. єдиноріг — ЄДИНОРІ́Г, ро́га, ч. 1. Рідкісна морська тварина з родини дельфінових з довгим бивнем у верхній щелепі; нарвал. 2. Фантастична тварина у вигляді коня з одним рогом. Словник української мови в 11 томах