ідолопоклонник

ідолопокло́нник

-а, ч.

Той, хто поклоняється ідолам.

Значення в інших словниках

1. ідолопоклонник — Поганець, поганин, (вона) поганка, (воно) поганча, нехрист, див. язичник  Словник чужослів Павло Штепа
2. ідолопоклонник — ІДОЛОПОКЛО́ННИК, а, ч. 1. Той, хто поклоняється ідолам (у 1 знач.); ідоловірець, язичник (у 1 знач.). Повстав .. король .. Булан, муж мудрий і богобойний [богобоязний], що всю свою надію поклав на Бога і вигнав із краю ворожбитів та ідолопоклонників (І.  Словник української мови у 20 томах
3. ідолопоклонник — ідолопокло́нник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови