Орфографічний словник української мови

ідолопоклонник

ідолопокло́нник

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. ідолопоклонник — Поганець, поганин, (вона) поганка, (воно) поганча, нехрист, див. язичник  Словник чужослів Павло Штепа
  2. ідолопоклонник — ІДОЛОПОКЛО́ННИК, а, ч. 1. Той, хто поклоняється ідолам (у 1 знач.); ідоловірець, язичник (у 1 знач.). Повстав .. король .. Булан, муж мудрий і богобойний [богобоязний], що всю свою надію поклав на Бога і вигнав із краю ворожбитів та ідолопоклонників (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. ідолопоклонник — -а, ч. Той, хто поклоняється ідолам.  Великий тлумачний словник сучасної мови