ідолопоклонник
ідолопокло́нник
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ідолопоклонник — Поганець, поганин, (вона) поганка, (воно) поганча, нехрист, див. язичник Словник чужослів Павло Штепа
- ідолопоклонник — ІДОЛОПОКЛО́ННИК, а, ч. 1. Той, хто поклоняється ідолам (у 1 знач.); ідоловірець, язичник (у 1 знач.). Повстав .. король .. Булан, муж мудрий і богобойний [богобоязний], що всю свою надію поклав на Бога і вигнав із краю ворожбитів та ідолопоклонників (І. Словник української мови у 20 томах
- ідолопоклонник — -а, ч. Той, хто поклоняється ідолам. Великий тлумачний словник сучасної мови