ізобата

ізоба́та

-и, ж., геогр.

Лінія на карті, що сполучає місця з однаковою глибиною водних басейнів (океанів, морів, озер).

Значення в інших словниках

1. ізобата — ізоба́та іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. ізобата — Лiнiя на картах океанiв, морiв та озер; з'єднує точки з однаковою глиб. щодо прийнятого рівня вiдношення (звичайно рiвня моря).  Універсальний словник-енциклопедія
3. ізобата — ІЗОБА́ТА, и, ж., геогр. Лінія на карті, що сполучає місця з однаковою глибиною водних басейнів (океанів, морів, озер).  Словник української мови в 11 томах