ізобата
ізоба́та
-и, ж., геогр.
Лінія на карті, що сполучає місця з однаковою глибиною водних басейнів (океанів, морів, озер).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ізобата — ізоба́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- ізобата — Лiнiя на картах океанiв, морiв та озер; з'єднує точки з однаковою глиб. щодо прийнятого рівня вiдношення (звичайно рiвня моря). Універсальний словник-енциклопедія
- ізобата — ІЗОБА́ТА, и, ж., геогр. Лінія на карті, що сполучає місця з однаковою глибиною водних басейнів (океанів, морів, озер). Словник української мови в 11 томах