ізобата

ізоба́та

-и, ж., геогр.

Лінія на карті, що сполучає місця з однаковою глибиною водних басейнів (океанів, морів, озер).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ізобата — ізоба́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. ізобата — Лiнiя на картах океанiв, морiв та озер; з'єднує точки з однаковою глиб. щодо прийнятого рівня вiдношення (звичайно рiвня моря). Універсальний словник-енциклопедія
  3. ізобата — ІЗОБА́ТА, и, ж., геогр. Лінія на карті, що сполучає місця з однаковою глибиною водних басейнів (океанів, морів, озер). Словник української мови в 11 томах