1. Словник української мови в 11 томах

ізобата

ІЗОБА́ТА, и, ж., геогр. Лінія на карті, що сполучає місця з однаковою глибиною водних басейнів (океанів, морів, озер).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ізобата — ізоба́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. ізобата — -и, ж., геогр. Лінія на карті, що сполучає місця з однаковою глибиною водних басейнів (океанів, морів, озер). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ізобата — Лiнiя на картах океанiв, морiв та озер; з'єднує точки з однаковою глиб. щодо прийнятого рівня вiдношення (звичайно рiвня моря). Універсальний словник-енциклопедія