ізобаричний
ІЗОБАРИ́ЧНИЙ, а, е, спец. Прикм. до ізоба́ра.
Ізобари є сліди перетину ізобаричних поверхонь (поверхонь з однаковим тиском) з поверхнею Землі (Курс заг. геол., 1947, 28).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ізобаричний — ізобари́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- ізобаричний — -а, -е, спец. Прикм. до ізобара. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ізобаричний — ізобари́чний, ізоба́рний той, що стосується ізобари; ¤ і. процес – зміна стану фізичної системи за сталого тиску. Словник іншомовних слів Мельничука