ізобара
ІЗОБА́РА, и, ж.
1. метеор. Лінія на карті, що сполучає місця з однаковим атмосферним тиском.
В метеорології користуються сітками «ізотерм» і «ізобар» («ліній однакових температур» і «ліній однакових тисків») (Курс мат. анал., II, 1956, 27).
2. фіз. Лінія, якою графічно зображують залежність між фізичними величинами при сталому тиску.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ізобара — ізоба́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- ізобара — -и, ж. 1》 метеор. Лінія на карті, що сполучає місця з однаковим атмосферним тиском. 2》 фіз. Лінія, якою графічно зображують залежність між фізичними величинами за сталого тиску. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ізобара — Лінія на карті погоди чи кліматичній карті, що з'єднує точки з однаковими значеннями атмосферного тиску, виміряного за певний час (добу, місяць, рік). Універсальний словник-енциклопедія