ізобара

ізоба́ра

-и, ж.

1》 метеор. Лінія на карті, що сполучає місця з однаковим атмосферним тиском.

2》 фіз. Лінія, якою графічно зображують залежність між фізичними величинами за сталого тиску.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ізобара — ізоба́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. ізобара — Лінія на карті погоди чи кліматичній карті, що з'єднує точки з однаковими значеннями атмосферного тиску, виміряного за певний час (добу, місяць, рік). Універсальний словник-енциклопедія
  3. ізобара — ІЗОБА́РА, и, ж. 1. метеор. Лінія на карті, що сполучає місця з однаковим атмосферним тиском. В метеорології користуються сітками «ізотерм» і «ізобар» («ліній однакових температур» і «ліній однакових тисків») (Курс мат. анал., II, 1956, 27). 2. фіз. Словник української мови в 11 томах