ізольований
ізольо́ваний
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до ізолювати.
|| ізольовано, безос. присудк. сл.
2》 у знач. прикм. Окремий, відокремлений.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиізольо́ваний
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до ізолювати.
|| ізольовано, безос. присудк. сл.
2》 у знач. прикм. Окремий, відокремлений.
Великий тлумачний словник сучасної української мови