Великий тлумачний словник сучасної мови

ізюбр

ізю́бр

-а, ч.

Великий східносибірський олень; різновид марала.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. ізюбр — ізю́бр іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. ізюбр — ІЗЮ́БР, а, ч. Великий східносибірський олень; різновид марала. Об’єктами його [Глушака] полювання були кабан, ізюбр, ведмідь (Довж., І, 1958, 109).  Словник української мови в 11 томах