ілеус

і́леус

-у, ч.

Неповна непрохідність кишечнику; непрохідність кишечнику, що починається.

Значення в інших словниках

1. ілеус — І́ЛЕУС, у, ч., вет., мед. Синдром, що характеризується частковим або повним порушенням просування вмісту травним трактом й зумовлений механічною перешкодою або порушенням рухової функції кишківника.  Словник української мови у 20 томах