імплантація

імпланта́ція

-ї, ж., мед.

1》 Укорінення зародка в слизову оболонку матки в плацентарних ссавців і людини.

2》 Хірургічне вживлення в тканини чужих організму матеріалів.

|| Пересаджування живим організмам окремих клітин, тканин або цілих органів із наступним приживленням їх.

3》 Назва багатьох видів хірургічних операцій.

Абдомінальна імплантація — укорінення зародка в очеревину.

Значення в інших словниках

1. імплантація — імпланта́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. імплантація — імпланта́ція (від ім... і лат. plantatio – садіння, пересадка) 1. У вищих ссавців і людини – вкорінювання зародка в слизову оболонку матки. 2. Те саме, що й трансплантація.  Словник іншомовних слів Мельничука
3. імплантація — Укорінення зародка (бластоцисти) ссавців у слизовій оболонці матки; також початковий етап після прищеплення тканин і органів.  Універсальний словник-енциклопедія
4. імплантація — ІМПЛАНТА́ЦІЯ, ї, ж., мед. Пересаджування живим організмам окремих клітин, тканин або цілих органів з наступним приживленням їх. Поряд з реплантацією існують ще методи трансплантації.. та імплантації (Наука.., 8, 1958, 29).  Словник української мови в 11 томах