імплантація

ІМПЛАНТА́ЦІЯ, ї, ж., мед. Пересаджування живим організмам окремих клітин, тканин або цілих органів з наступним приживленням їх.

Поряд з реплантацією існують ще методи трансплантації.. та імплантації (Наука.., 8, 1958, 29).

Значення в інших словниках

1. імплантація — імпланта́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. імплантація — -ї, ж., мед. 1》 Укорінення зародка в слизову оболонку матки в плацентарних ссавців і людини. 2》 Хірургічне вживлення в тканини чужих організму матеріалів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. імплантація — імпланта́ція (від ім... і лат. plantatio – садіння, пересадка) 1. У вищих ссавців і людини – вкорінювання зародка в слизову оболонку матки. 2. Те саме, що й трансплантація.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. імплантація — Укорінення зародка (бластоцисти) ссавців у слизовій оболонці матки; також початковий етап після прищеплення тканин і органів.  Універсальний словник-енциклопедія