імпет
І́МПЕТ, у, ч., заст. Сильний натиск, раптовий порив; сила.
Від заходу насувалася чорна хмара, душний вітер з імпетом бив об гори (Коцюб., І, 1947, 255);
Пан Кшивокольський.. в першім імпеті міг хапнутися до шаблі (Хотк., Довбуш, 1965, 38);
*У порівн. І враз мов імпетом що кинуло Дениса назустріч невідомому чоловікові (Гр., II, 1963, 254).
Словник української мови (СУМ-11)