імунодефіцит

імунодефіци́т

-у, ч.

Природжений чи набутий дефіцит імунної системи людини, що проявляється в ослабленні або повній відсутності імунітету.

Значення в інших словниках

1. імунодефіцит — ІМУНОДЕФІЦИ́Т, у, ч., вет., мед. Втрата організмом здатності чинити опір будь-яким інфекціям та відновлювати порушення захисних функцій. До набутих вад імунної системи належать вторинні імунодефіцити як результат ведення нездорового способу життя (з наук.  Словник української мови у 20 томах
2. імунодефіцит — імунодефіци́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови