Значення в інших словниках
-
імущий —
кн., майновитий, багатий, маєтний, заможний, о. з грошима, з майном, з капіталом; ід. ВЛАСТЬ імущий, можновладець, владоможець, сильний світу сього.
Словник синонімів Караванського
-
імущий —
Маєтний, заможний, див. багач
Словник чужослів Павло Штепа
-
імущий —
іму́щий прикметник книжн., арх.
Орфографічний словник української мови
-
імущий —
БАГА́ТИЙ (який володіє великими матеріальними цінностями), МАЄ́ТНИЙ рідше, ІМУ́ЩИЙ книжн., заст., МО́ЖНИЙ заст., СИ́ТИЙ перев. мн., зневажл.; ГРОШОВИ́ТИЙ (який має значні грошові нагромадження). — Може, й з нами не схоче знатись (князь), бо дуже багатий.
Словник синонімів української мови
-
імущий —
ІМУ́ЩИЙ, а, е, книжн., заст. Багатий, заможний. Соціалістична революція ліквідувала монополію імущих класів на освіту (До 40-річчя Вел. Жовтн. соц. рев., 1957, 33). ◊ Власть іму́щі, заст.— можновладці.
Словник української мови в 11 томах