індивідуалістичний

індивідуалісти́чний

-а, -е.

Стос. до індивідуалізму. Індивідуалістична теорія.

|| Пройнятий індивідуалізмом.

|| Власт. індивідуалістові. Індивідуалістична поведінка.

Значення в інших словниках

1. індивідуалістичний — Особовистий  Словник чужослів Павло Штепа
2. індивідуалістичний — індивідуалісти́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
3. індивідуалістичний — Індивідуалісти́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. індивідуалістичний — ІНДИВІДУАЛІСТИ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до індивідуалізму. Індивідуалістична теорія; // Пройнятий індивідуалізмом. На протиставленні революційного обов’язку й анархістських, індивідуалістичних настроїв побудована трагедія «Ваграмова ніч» (Укр. рад. драм..  Словник української мови в 11 томах