індивідуалістичний

індивідуалісти́чний

-а, -е.

Стос. до індивідуалізму. Індивідуалістична теорія.

|| Пройнятий індивідуалізмом.

|| Власт. індивідуалістові. Індивідуалістична поведінка.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. індивідуалістичний — Особовистий Словник чужослів Павло Штепа
  2. індивідуалістичний — індивідуалісти́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. індивідуалістичний — Індивідуалісти́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. індивідуалістичний — ІНДИВІДУАЛІСТИ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до індивідуалізму. Індивідуалістична теорія; // Пройнятий індивідуалізмом. На протиставленні революційного обов’язку й анархістських, індивідуалістичних настроїв побудована трагедія «Ваграмова ніч» (Укр. рад. драм.. Словник української мови в 11 томах