1. Словник української мови в 11 томах

індивідуалістичний

ІНДИВІДУАЛІСТИ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до індивідуалізму.

Індивідуалістична теорія;

// Пройнятий індивідуалізмом.

На протиставленні революційного обов’язку й анархістських, індивідуалістичних настроїв побудована трагедія «Ваграмова ніч» (Укр. рад. драм.., 1957, 49);

// Власт. індивідуалістові.

Індивідуалістична поведінка.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. індивідуалістичний — Особовистий Словник чужослів Павло Штепа
  2. індивідуалістичний — індивідуалісти́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. індивідуалістичний — -а, -е. Стос. до індивідуалізму. Індивідуалістична теорія. || Пройнятий індивідуалізмом. || Власт. індивідуалістові. Індивідуалістична поведінка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. індивідуалістичний — Індивідуалісти́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)