1. Словник української мови в 11 томах

індивідуаліст

ІНДИВІДУАЛІ́СТ, а, ч. Людина, що виявляє індивідуалізм у поглядах, поведінці.

Він поет і індивідуаліст (Коцюб., III, 1956, 144);

Богдан, як індивідуаліст, сидів окремо, за маленьким столиком (Кол., Терен.., 1959, 98).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. індивідуаліст — рос. индивидуалист (фр. individualiste) — людина, яка навмисно відособлюється, протиставляє себе колективу, суспільству; прихильник індивідуалізму. Eкономічна енциклопедія
  2. індивідуаліст — індивідуалі́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. індивідуаліст — -а, ч. Людина, що виявляє індивідуалізм у поглядах, поведінці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. індивідуаліст — індивідуалі́ст (франц. individualiste) людина, яка навмисно відособлюється, протиставить себе колективу, суспільству; прихильник індивідуалізму. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. індивідуаліст — Індивідуалі́ст, -та; -лі́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)