1. Словник української мови в 11 томах

індивідуалізувати

ІНДИВІДУАЛІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Надавати кому-, чому-небудь індивідуальних ознак, рис.

Письменник завжди і в усьому повинен шукати саме те, що відрізняє, індивідуалізує людей (Донч., VI, 1957, 629);

Сила художнього таланту — у показі повноцінних художніх образів, в умінні типізувати й індивідуалізувати явища життя (Мист., 6, 1958, 8);

Індивідуалізувати мову персонажів;

// Робити що-небудь по-різному стосовно неоднакових предметів, різних осіб і т. ін.

М. І. Пирогов висував вимогу суворо індивідуалізувати прийоми викладання й виховання (Шк. гігієна, 1954, 22);

Індивідуалізувати харчування дітей.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. індивідуалізувати — Зособлювати, зособнити, вособлювати, вособнити, обособлювати, обособнити Словник чужослів Павло Штепа
  2. індивідуалізувати — індивідуалізува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. індивідуалізувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. Надавати кому-, чому-небудь індивідуальних ознак, рис. Індивідуалізувати мову персонажів. || Робити що-небудь по-різному стосовно неоднакових предметів, різних осіб і т. ін. Індивідуалізувати харчування дітей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. індивідуалізувати — ВІДРІЗНЯ́ТИ (робити кого-, що-небудь несхожим на інших якимись рисами, ознаками), ІНДИВІДУАЛІЗУВА́ТИ. Тільки червоно-гарячий одеський пояс одрізняв його від простих рибалок (І. Нечуй-Левицький); Письменник завжди і в усьому повинен шукати саме те, що відрізняє, індивідуалізує людей (О. Донченко). Словник синонімів української мови
  5. індивідуалізувати — Індивідуалізува́ти, -зу́ю, -зу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)