1. Великий тлумачний словник сучасної мови

індивідуалізувати

індивідуалізува́ти

-ую, -уєш, недок. і док., перех.

Надавати кому-, чому-небудь індивідуальних ознак, рис. Індивідуалізувати мову персонажів.

|| Робити що-небудь по-різному стосовно неоднакових предметів, різних осіб і т. ін. Індивідуалізувати харчування дітей.

|| Враховувати особливості кожної одиниці при вивченні сукупності предметів чи явищ.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. індивідуалізувати — Зособлювати, зособнити, вособлювати, вособнити, обособлювати, обособнити Словник чужослів Павло Штепа
  2. індивідуалізувати — індивідуалізува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. індивідуалізувати — ВІДРІЗНЯ́ТИ (робити кого-, що-небудь несхожим на інших якимись рисами, ознаками), ІНДИВІДУАЛІЗУВА́ТИ. Тільки червоно-гарячий одеський пояс одрізняв його від простих рибалок (І. Нечуй-Левицький); Письменник завжди і в усьому повинен шукати саме те, що відрізняє, індивідуалізує людей (О. Донченко). Словник синонімів української мови
  4. індивідуалізувати — Індивідуалізува́ти, -зу́ю, -зу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. індивідуалізувати — ІНДИВІДУАЛІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Надавати кому-, чому-небудь індивідуальних ознак, рис. Письменник завжди і в усьому повинен шукати саме те, що відрізняє, індивідуалізує людей (Донч. Словник української мови в 11 томах