індикатриса

індикатри́са

-и, ж.

В оптиці – графічне зображення залежності характеристик світлового поля або середовища від напрямку.

Значення в інших словниках

1. індикатриса — ІНДИКАТРИ́СА, и, ж., мат. Крива, яка унаочнює уявлення про зміни векторів у просторі або на площині. Виявлено нові властивості індикатриси розсіювання: пучок електронів, які летять майже антипаралельно первинному пучку, та дуже вузький пучок...  Словник української мови у 20 томах
2. індикатриса — індикатри́са іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. індикатриса — індикатри́са (франц. indicatrice, букв. – вказуюча) лінія або поверхня, що унаочнює будь-яку властивість досліджуваного об’єкта; ¤ І. Дюпена унаочнює уяву про характер викривлення поверхні в даній точці; ¤ І. розсіювання показує розподіл розсіяного світла в різних напрямах.  Словник іншомовних слів Мельничука