індикатриса
ІНДИКАТРИ́СА, и, ж., мат.
Крива, яка унаочнює уявлення про зміни векторів у просторі або на площині.
Виявлено нові властивості індикатриси розсіювання: пучок електронів, які летять майже антипаралельно первинному пучку, та дуже вузький пучок, що прямує вперед (з наук. літ.);
Класифікація коливань може бути коректною за умови застосування індикатриси комбінаційного розсіювання світла (з наук.-попул. літ.);
Індикатриса випромінення.
Словник української мови (СУМ-20)