Великий тлумачний словник сучасної мови

індичитися

інди́читися

-чуся, -чишся, недок., розм.

Надиматися, як індик; бундючитися.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. індичитися — див. чванитися  Словник синонімів Вусика
  2. індичитися — інди́читися дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  3. індичитися — БУНДЮ́ЧИТИСЯ (триматися, поводитися зарозуміло, намагаючись підкреслити свою зверхність, значущість), ПИНДЮ́ЧИТИСЯ розм., ПРИ́НДИТИСЯ розм., ІНДИ́ЧИТИСЯ розм.; ПИША́ТИСЯ, ВЕЛИЧА́ТИСЯ, ГОРДУВА́ТИ, ГОРДИ́ТИСЯ розм., ГОНОРУВА́ТИ рідше, ГОНОРИ́ТИСЯ діал.  Словник синонімів української мови
  4. індичитися — Інди́читися, -чуся, -чишся, -чаться; не інди́чся, не -ди́чтеся  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. індичитися — ІНДИ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок., розм. Надиматися, як індик; бундючитися. [Мелашка:] О, Катре!.. Здорова, Катре! [Катря:] Хоч і прощайте. [Мелашка:] І досі індичишся? (Кроп., IV, 1959, 46); — Та бери ж, чого запишалася,— прикрикнула, осяяна щастям мати.  Словник української мови в 11 томах