індол

індо́л

-у, ч.

Отруйна органічна сполука, яка утворюється в організмі людини і тварин у результаті життєдіяльності кишкової мікрофлори.

Значення в інших словниках

1. індол — ІНДО́Л, у, ч., хім. Органічна сполука у вигляді безбарвних кристалів з неприємним запахом (застосовується у парфумерії, синтезі деяких препаратів). Усі проміжні продукти окиснення індолу не мають запаху (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
2. індол — індо́л іменник чоловічого роду органічна сполука  Орфографічний словник української мови
3. індол — індо́л [від інд (иго) та ...ол] органічна гетероциклічна сполука; безбарвні кристали з неприємним запахом. Застосовують у парфюмерії, синтезі деяких препаратів.  Словник іншомовних слів Мельничука