індол
ІНДО́Л, у, ч., хім.
Органічна сполука у вигляді безбарвних кристалів з неприємним запахом (застосовується у парфумерії, синтезі деяких препаратів).
Усі проміжні продукти окиснення індолу не мають запаху (з наук. літ.);
Отруйні речовини можуть бути результатом гниття білка (індол, фенол, скатол), такі речовини утворюються в процесі обміну речовин або надходять в організм з їжею (із журн.);
Утворення індолу.
Словник української мови (СУМ-20)