інколи —
і́нколи прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
інколи —
І́НОДІ (у деяких невизначених проміжках часу, в якийсь певний момент; у деяких випадках), І́НКОЛИ, ЧА́СОМ, ЧАСА́МИ, ЗРІ́ДКА, ЧАС ВІД ЧА́СУ, ЧАС ДО ЧА́СУ, ВІД ЧА́СУ ДО ЧА́СУ, КОЛИ́-НЕ-КОЛИ́, ПОДЕ́КУДИ, В І́НШИЙ ЧАС, І́НШИЙ РАЗ, ДЕ́КОЛИ розм.
Словник синонімів української мови
інколи —
І́нколи, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
інколи —
І́НКОЛИ, присл. Те саме, що і́ноді; часом. Любітеся, брати мої, Украйну любіте.. І мене в неволі лютій Інколи згадайте (Шевч., І, 1951, 379); Інколи над берегом Пруту проскакував вершник і зникав за крутим поворотом річки (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах