Великий тлумачний словник сучасної мови

інкубація

інкуба́ція

-ї, ж.

1》 Виведення в інкубаторі молодняку з яєць сільськогосподарських птахів, з ікри риб і т. ін.

2》 мед. Прихований період хвороби від моменту зараження до появи перших ознак захворювання; інкубаційний період.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. інкубація — інкуба́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. інкубація — інкуба́ція (від лат. incubatio – висиджування пташенят) 1. Виведення з яєць пташенят, з ікри – мальків риб, з грени – гусені шовковичного шовкопряда. 2. Те саме, що й інкубаційний період.  Словник іншомовних слів Мельничука
  3. інкубація — ІНКУБА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Виведення в інкубаторі молодняка з яєць сільськогосподарських птахів, з ікри риб і т. ін. Штучна інкубація, яку проводять ІПС, полегшує працю людей (Птахівн.  Словник української мови в 11 томах