Словник української мови в 11 томах

інкубація

ІНКУБА́ЦІЯ, ї, ж.

1. Виведення в інкубаторі молодняка з яєць сільськогосподарських птахів, з ікри риб і т. ін.

Штучна інкубація, яку проводять ІПС, полегшує працю людей (Птахівн., 1955, 7);

В колгоспах району буде закладено на інкубацію 750 тисяч яєць (Колг. Укр., 2, 1959, 39).

2. мед. Прихований період хвороби від моменту зараження до появи перших ознак захворювання.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. інкубація — інкуба́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. інкубація — -ї, ж. 1》 Виведення в інкубаторі молодняку з яєць сільськогосподарських птахів, з ікри риб і т. ін. 2》 мед. Прихований період хвороби від моменту зараження до появи перших ознак захворювання; інкубаційний період.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. інкубація — інкуба́ція (від лат. incubatio – висиджування пташенят) 1. Виведення з яєць пташенят, з ікри – мальків риб, з грени – гусені шовковичного шовкопряда. 2. Те саме, що й інкубаційний період.  Словник іншомовних слів Мельничука