інкубація

ІНКУБА́ЦІЯ, ї, ж.

1. Виведення в інкубаторі молодняка з яєць сільськогосподарських птахів, з ікри риб і т. ін.

Штучна інкубація, яку проводять ІПС, полегшує працю людей (Птахівн., 1955, 7);

В колгоспах району буде закладено на інкубацію 750 тисяч яєць (Колг. Укр., 2, 1959, 39).

2. мед. Прихований період хвороби від моменту зараження до появи перших ознак захворювання.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інкубація — інкуба́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. інкубація — -ї, ж. 1》 Виведення в інкубаторі молодняку з яєць сільськогосподарських птахів, з ікри риб і т. ін. 2》 мед. Прихований період хвороби від моменту зараження до появи перших ознак захворювання; інкубаційний період. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. інкубація — інкуба́ція (від лат. incubatio – висиджування пташенят) 1. Виведення з яєць пташенят, з ікри – мальків риб, з грени – гусені шовковичного шовкопряда. 2. Те саме, що й інкубаційний період. Словник іншомовних слів Мельничука