1. Словник української мови в 11 томах

інкубаційний

ІНКУБАЦІ́ЙНИЙ, а, е. Стос. до інкубації.

Якість інкубаційних яєць залежить також від добору та умов зберігання яєць до закладання їх в інкубатор (Птахівн., 1955, 103).

∆ Інкубаці́йний пері́од див. пері́од.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інкубаційний — ІНКУБАЦІЙНИЙ – ІНКУБАТОРНИЙ Інкубаційний. Який стосується інкубації: інкубаційний період, інкубаційні яйця. Інкубаторний. Пов’язаний з інкубатором: інкубаторна станція. Літературне слововживання
  2. інкубаційний — інкубаці́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. інкубаційний — -а, -е. 1》 Такий, що перебуває в спокої. 2》 Стос. до інкубації. Інкубаційний період — проміжок часу, що минає між зараженням організму і появою ознак захворювання; інкубація. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. інкубаційний — інкубаці́йний (від лат. incubo, тут – перебуваю в спокої) той, що перебуває в спокої; ¤ і. період – проміжок часу, що проходить між зараженням організму збудниками певних інфекційних хвороб і появою ознак захворювання. Інша назва – інкубація. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. інкубаційний — Інкубаці́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)