інкубування

ІНКУБУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. інкубува́ти.

Щоб усі клітки весь час були зайняті, в колгоспі передбачають вирощувати молодняк різних строків інкубування (Колг. Укр., 6, 1956, 32);

Інкубування яєць.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інкубування — інкубува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. інкубування — -я, с. Дія за знач. інкубувати. Великий тлумачний словник сучасної мови