інновація

іннова́ція

-ї, ж.

1》 Нововведення. Інновація освіти.

2》 ек. Комплекс заходів, спрямованих на впровадження в економіку нової техніки, технологій, винаходів і т. ін. Фінансові інновації.

3》 лінгв. Нове явище у мові.

Значення в інших словниках

1. інновація — Іннова́ція: — новаторство [31]  Словник з творів Івана Франка
2. інновація — (від лат. innovatio — оновлення, переміна) нові елементи культури, які створені самостійно або запозичені (вони мають одиничний характер і протистоять традиціям)  Словник іншомовних соціокультурних термінів
3. інновація — [ін:овац'ійа] -йі, ор. -йеійу  Орфоепічний словник української мови
4. інновація — Инновация — innovation — Innovation, Neuerung – 1) Нововведення, яке ще недостатньо поширене у суспільному виробництві. 2) Нововведення, впровадження нових ідей, технологій, видів продукції тощо в організацію продукції, виробництво...  Гірничий енциклопедичний словник
5. інновація — Новина  Словник чужослів Павло Штепа
6. інновація — ІННОВА́ЦІЯ, ї, ж. Нововведення в галузі техніки, технології, організації праці або управління, засноване на використанні досягнень науки та передового досвіду.  Словник української мови у 20 томах
7. інновація — іннова́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
8. інновація — (англ. іппоvation) 1. нововведення, новинка. Виділяють конструкторське нововведення (англ. design innovation); нововведення, що заощаджує витрати на працю або капітал (англ.  Економічний словник