іномовний

іномо́вний

-а, -е.

Те саме, що іншомовний; чужомовний. Іномовне населення.

Значення в інших словниках

1. іномовний — Іншомовний  Словник чужослів Павло Штепа
2. іномовний — іномо́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
3. іномовний — ІНШОМО́ВНИЙ (стосовний інших мов), ЧУЖОМО́ВНИЙ, ІНОМО́ВНИЙ рідше. Я хочу показати, яка то нелегка справа дати іншомовним читачам, читачам інших країн, уявлення про художній твір, написаний на певному місцевому матеріалі (М.  Словник синонімів української мови
4. іномовний — Іномо́вний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. іномовний — ІНОМО́ВНИЙ, а, е. Те саме, що іншомо́вний; чужомовний. Іномовне населення; Іномовна культура.  Словник української мови в 11 томах