іносказання

іносказа́ння

-я, с.

Вираз, що містить у собі прихований зміст.

Значення в інших словниках

1. іносказання — ІНОСКАЗА́ННЯ, я, с. Те саме, що інакомо́влення. Якщо в нас істина – іносказання, Навіщо, серце, всі твої терзання? Змирися з долею! (В. Мисик); – Як це можливо? Якась філософська загадка. Чи іносказання? – Я ж кажу – пізніше збагнеш (О.  Словник української мови у 20 томах
2. іносказання — • іносказання - худож. прийом, що полягає в означенні одного явища чи предмета через називання іншого на основі їх подібності. І. в широкому розумінні — один з гол. механізмів творення худож. образу. До І.  Українська літературна енциклопедія