Великий тлумачний словник сучасної мови

інспекторка

інспе́кторка

-и, розм.

Жін. до інспектор.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. інспекторка — інспе́кторка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. інспекторка — Інспе́кторка, -рки; -торки, -торок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. інспекторка — ІНСПЕ́КТОРКА, и, ж. Жін. до інспе́ктор 1. — Я відповідальний інспектор міжобласної контори «Заготівлі хутра»,— відрекомендувалася жінка. — «Заготхутра»? — здивувався Артьомов, розглядаючи відрядження інспекторки (Чорн., Потік.., 1956, 226).  Словник української мови в 11 томах