інспекторка

ІНСПЕ́КТОРКА, и, ж. Жін. до інспе́ктор 1.

— Я відповідальний інспектор міжобласної контори «Заготівлі хутра»,— відрекомендувалася жінка. — «Заготхутра»? — здивувався Артьомов, розглядаючи відрядження інспекторки (Чорн., Потік.., 1956, 226).

Значення в інших словниках

1. інспекторка — інспе́кторка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. інспекторка — -и, розм. Жін. до інспектор.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. інспекторка — Інспе́кторка, -рки; -торки, -торок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)