інспекторка
ІНСПЕ́КТОРКА, и, ж. Жін. до інспе́ктор 1.
— Я відповідальний інспектор міжобласної контори «Заготівлі хутра»,— відрекомендувалася жінка. — «Заготхутра»? — здивувався Артьомов, розглядаючи відрядження інспекторки (Чорн., Потік.., 1956, 226).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- інспекторка — інспе́кторка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- інспекторка — -и, розм. Жін. до інспектор. Великий тлумачний словник сучасної мови
- інспекторка — Інспе́кторка, -рки; -торки, -торок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)