Великий тлумачний словник сучасної мови

інстинктивно

інстинкти́вно

Присл. до інстинктивний.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. інстинктивно — інстинкти́вно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. інстинктивно — МИМОВО́ЛІ (без певного наміру; всупереч власній волі), МИМОВІ́ЛЬНО, НЕВІ́ЛЬНО, МИМОХІ́ТЬ, ПОНЕВО́ЛІ розм., МИМОВІ́ЛЬ розм., НЕДОБРОХІ́ТЬ заст.  Словник синонімів української мови
  3. інстинктивно — ІНСТИНКТИ́ВНО. Присл. до інстинкти́вний. Інстинктивно почуваючи небезпеку, коні тамують свій біг і збиваються в купу (Добр., Очак. розмир, 1965, 233); Іван інстинктивно подався назад, рука машинально почала причиняти двері (Кол., Терен.., 1959, 89).  Словник української мови в 11 томах