інстинктивно

ІНСТИНКТИ́ВНО. Присл. до інстинкти́вний.

Інстинктивно почуваючи небезпеку, коні тамують свій біг і збиваються в купу (Добр., Очак. розмир, 1965, 233);

Іван інстинктивно подався назад, рука машинально почала причиняти двері (Кол., Терен.., 1959, 89).

Значення в інших словниках

1. інстинктивно — інстинкти́вно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. інстинктивно — Присл. до інстинктивний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. інстинктивно — МИМОВО́ЛІ (без певного наміру; всупереч власній волі), МИМОВІ́ЛЬНО, НЕВІ́ЛЬНО, МИМОХІ́ТЬ, ПОНЕВО́ЛІ розм., МИМОВІ́ЛЬ розм., НЕДОБРОХІ́ТЬ заст.  Словник синонімів української мови