інстинктивно
ІНСТИНКТИ́ВНО. Присл. до інстинкти́вний.
Інстинктивно почуваючи небезпеку, коні тамують свій біг і збиваються в купу (Добр., Очак. розмир, 1965, 233);
Іван інстинктивно подався назад, рука машинально почала причиняти двері (Кол., Терен.., 1959, 89).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- інстинктивно — інстинкти́вно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- інстинктивно — Присл. до інстинктивний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- інстинктивно — МИМОВО́ЛІ (без певного наміру; всупереч власній волі), МИМОВІ́ЛЬНО, НЕВІ́ЛЬНО, МИМОХІ́ТЬ, ПОНЕВО́ЛІ розм., МИМОВІ́ЛЬ розм., НЕДОБРОХІ́ТЬ заст. Словник синонімів української мови