інстинктивний
ІНСТИНКТИ́ВНИЙ, а, е.
1. біол. Зумовлений інстинктом (у 1 знач.).
Поведінка риб у період розмноження є інстинктивною, тобто складається з ряду природжених рефлексів (Зоол., 1957, 76).
2. Мимовільний, підсвідомий.
Селянинові потрібна земля, і його революційне чуття, його інстинктивний, первісний демократизм не може виявитись інакше, як в накладанні руки на поміщицьку землю (Ленін, 8, 1949, 215);
Першим бажанням і навіть інстинктивним порухом Ганни було — перебігти за машину і сховатися (Коз., Сальвія, 1959, 209).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- інстинктивний — Підсвідомий, рефлективний; (спонтанний) мимовільний, імпульсивний, не навмисний; (здогад) інтуїтивний; г. інстинктовий. Словник синонімів Караванського
- інстинктивний — інстинкти́вний прикметник Орфографічний словник української мови
- інстинктивний — -а, -е. 1》 біол. Зумовлений інстинктом (у 1 знач.). 2》 Мимовільний, підсвідомий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- інстинктивний — інстинкти́вний зумовлений інстинктом; ¤ і-на поведінка – сукупність природжених проявів зовнішньої активності тварин, типової для певного виду. Словник іншомовних слів Мельничука
- інстинктивний — НЕСВІДО́МИЙ (який виникає, виявляється без контролю свідомості, не залежить від неї), НЕУСВІДО́МЛЕНИЙ, ПОЗАСВІДО́МИЙ, БЕЗКОНТРО́ЛЬНИЙ (який не спрямовується свідомістю); РЕФЛЕКТИ́ВНИЙ книжн., РЕФЛЕКТО́РНИЙ фізіол., книжн. (перев. Словник синонімів української мови