інстинктивний
Підсвідомий, рефлективний; (спонтанний) мимовільний, імпульсивний, не навмисний; (здогад) інтуїтивний; г. інстинктовий.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- інстинктивний — інстинкти́вний прикметник Орфографічний словник української мови
- інстинктивний — -а, -е. 1》 біол. Зумовлений інстинктом (у 1 знач.). 2》 Мимовільний, підсвідомий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- інстинктивний — інстинкти́вний зумовлений інстинктом; ¤ і-на поведінка – сукупність природжених проявів зовнішньої активності тварин, типової для певного виду. Словник іншомовних слів Мельничука
- інстинктивний — НЕСВІДО́МИЙ (який виникає, виявляється без контролю свідомості, не залежить від неї), НЕУСВІДО́МЛЕНИЙ, ПОЗАСВІДО́МИЙ, БЕЗКОНТРО́ЛЬНИЙ (який не спрямовується свідомістю); РЕФЛЕКТИ́ВНИЙ книжн., РЕФЛЕКТО́РНИЙ фізіол., книжн. (перев. Словник синонімів української мови
- інстинктивний — ІНСТИНКТИ́ВНИЙ, а, е. 1. біол. Зумовлений інстинктом (у 1 знач.). Поведінка риб у період розмноження є інстинктивною, тобто складається з ряду природжених рефлексів (Зоол., 1957, 76). 2. Мимовільний, підсвідомий. Словник української мови в 11 томах